Форум » Ирина Билык и Украина » Для чого Ірину Білик заохотили до російськомовності, або... » Ответить
Для чого Ірину Білик заохотили до російськомовності, або...
M_E_R_Y_21: Для чого Ірину Білик заохотили до російськомовності, або невдалий "прімєр для хахлов, как нада сєб'я вєсті" | 16.01.2008 11:38 "Я постою у края бездны И вдруг пойму сломясь в тоске, Что все на свете – только песня На украинском языке" - Леонид Киселев [more] Всё диктует рынок. Вот рынок и показал истинную "ценность" украинства. Молодёжь гораздо охотнее слушает российских исполнителей музыки, чем украинских. Многие украинские звёзды перешли на русскоязычное исполнение песен. Пример: Ирина Билык -- На просто таки чудовий приклад метаморфоз Ирини Билык натрапив, і притягнув його за вуха сюди в інформаційний простір шановний Алексей Белов. За вуха в розумінні ілюстрування своїх тверджень стосовно диктату ринку на українських ЗМІ, висловлюючи тут свої суцільно ненависні та наповнені примітивною неправдою "думки" типового московського холопа, людини без рідного народу, стосовно українського народу та всього українського. Даний приклад з Ириною Билык настільки очевидно ілюструє кричущу фальш "міркувань" з точністю до навпаки від людей без національності, котрі відкинули себе від своїх рідних, нам невідомих народів, на користь бути в числі рабів московського злочинного оргутворення, маси яких розкидані то тут, то там всюди на українській землі, як і в багатьох інших місцях, у вигляді далеко не одного тільки автора наведених вище рядків, що коли на перший Ющенко розповів про свої сподівання щодо НАТО Ющенко збирає всіх у Єханурова Головним замовником сюжетів на ТБ знову визнали... Пинзеник хоче керувати ще й податковою Коаліція може порадувати Ющенка, але тільки в першому читанніпогляд, то спершу прямо таки диву даєшся, як цього впритул не бачить даний послужливий московський холоп. Хоч звичайно коли на другий погляд, то стає цілком зрозуміло, що інакше і бути не може – адже присутність навіть і якогось елементарного людського розуму просто принципово несумісна із зловонністю нагромаджень витоків московської інфоканалізаційної мережі, перш за все сюди, на українську землю, тих виливів, з яких складається "духовність" як даного, так й інших безрідних московських холуїв. Тихенько мовчати, уникаючи будь-яких оцінок творчих результатів, ось оптимальна стратегія московських посіпак, коли мова заходить про творчо як мінімум трагічні наслідки розрекламованого переходу Ирини Билык в "русскоязичіє". Адже насправді даний вкрай невдалий з точки зору давно добре відлагодженої системи схиляння обдарованих людей до російськомовності – щоби "прімєри для хахлов как нада сєб'я вєсті" не залишались тільки десь в минулому – даний приклад є просто таки до краю яскравою ілюстрацією протилежного до задумки його авторів змісту, ілюстрацією до правдивої відповіді на запитання, а що ж в дійсності буває з людиною, коли вона продає душу нечистому. За тисячі років його існування, відповідь на це питання, як і його актуальність, а ні на йоту не змінилась. І сьогодні остаточним результатом не може не бути те ж саме, що як завжди бувало раніше, так і в майбутньому також буде в подібних випадках – а саме цілковите зникнення тої душі, за яку її творчість так колись любили люди. В неодмінному супроводі, само собою, повного матеріального забезпечення нечистю, яка за це платить, того тіла, яке залишилось. З полярно протилежною до колишньої аудиторією, яка зараз ходить на її концерти не для того, щоб послухати улюблені композиції улюбленої авторки та співачки, як це було колись, а для того, щоб споглядаючи "успєх" цілком очевидно що бездарних після "прінятія русскоязичія" композицій авторки, яка щойно привселюдно і демонстративно відкинула себе від свого рідного народу, заглушати і заглушати в собі рештки совісті, які протестують проти аналогічного відкидання ними себе від своїх рідних народів. Цей ніби як одноманітний сюжет, чи тільки його початок, давно і у безліч його різновидах описаний як класиками світової літератури, так і євангелістами, наприклад: "MT 4:8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, MT 4:9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!". Правда завершення даного євангельського сюжету дещо інше, аніж того, який тут обговорюється. Адже цілком очевидно, що за весь час свого добре проплаченого "русскоязичія", а це вже не один рік, Ирина Билык не змогла, і зараз вже ясно, чи не так, що ніколи не зможе спромогтися зробити навіть й одної такої "русскоязичної" роботи, якість якої можна було б хоч віддалік порівнювати з ну хоч одною, навіть і найменш цікавою її україномовною річчю. А усі без винятку її україномовні пісні, кожна з них, мають вигляд не менше як суперхітів – навіть коли вони просто самі по собі, не кажучи вже про коли їх порівнювати з аморфним теперішнім російськомовним масивом її пісень, які усі вивітрюються з пам'яті швидше, аніж звучить їхній звук. І що якби реальний попит на виконавців в наших краях справді визначав їхню пропозицію, то Ирина Билык уже давно без сліду щезла б з українського горизонту, на якому зараз затримується зовсім з інших причин. Можна звичайно тут порозмірковувати, і не без достатніх для того підстав, що на той жанр, в якому працювала україномовна Ірина Білик, а саме на справжні глибокі людські почуття та щирі повноцінні не фальшиві людські взаємини (повноту яких так виразно надає нам наша рідна українська мова, розуміння чого давно присутнє і в російськомовному світі, як от: "Я постою у края бездны И вдруг пойму сломясь в тоске, Что все на свете – только песня На украинском языке" – Леонид Киселев), що на справжні глибокі людські почуття та щирі повноцінні не фальшиві людські взаємини, виразні засоби російської мови на жаль зовсім не поширюються. Так, ніби в російськомовному світі вони взагалі відсутні. Але це предмет дещо іншої розмови. А тепер же ми так бачимо, як різницю між небом і підземеллям – глибину того провалля, яке розділяє якість усіх чудових україномовних пісень Ірини Білик, за якими всюди усі самі ганялися, та багно безликої московської попси, в яке вона занурилась після того, як перейшла на російську мову. І яке важкувато пропихати до людей, навіть маючи повно різних засобів для цього. Звичайно, в тих місцях, в яких хто платить, той і наказує, що крутити, як от на М1, ці теперішні речі від Ирини Билык крутяться постійно, це так. Але ну що може бути більш очевидним – це робиться ну зовсім не тому, що "Молодёжь гораздо охотнее слушает российских исполнителей музыки, чем украинских". Просто там всюди, де треба, є кому платити достатню кількість грошей, щоби погана російська попса, а це далеко не тільки сучасна продукція від Ирини Билык, постійно крутилася. А також щоб українські виконавці навіть (чи перш за все) найвищого світового рівня на українських ЗМІ були відсутні. Олександр Франчук http://www.geocities.com/olexandr *********************************************************************************** Eto konechno takoi bred no ya xochy znat' chto vi pro eto dymaete... Sbasibo[/more]
полная версия страницы